Get Appointment

  • contact@genarate.com
  • +(123) 456 7890

Новини та статті

Новина нашого порталу
фото СФНУ

Затверджено Положення про відкритий банкінг в Україні: новий етап розвитку фінансових технологій

  • 30-07-2025
  • Розмістив: Адміністратор.
  • Категорія: Заходи СФНУ.
Затверджено Положення про відкритий банкінг в Україні: новий етап розвитку фінансових технологій.

25 липня 2025 року Національний банк України затвердив Положення про відкритий банкінг, що започатковує важливі зміни в банківській сфері країни. Це рішення відкриває нові можливості для розвитку фінтех-сектору та підвищення якості платіжних послуг.
Що таке відкритий банкінг?
Відкритий банкінг передбачає обмін даними між фінансовими установами та сторонніми надавачами платіжних послуг через спеціалізовані інтерфейси (API), що дозволяє отримувати відомості про рахунки користувачів та ініціювати платіжні операції виключно за їх згодою. Такий обмін інформацією сприяє впровадженню інновацій у платіжних послугах, полегшуючи доступ до фінансових продуктів та послуг для споживачів.
Переваги для ринку
Імплементація відкритого банкінгу дозволить зміцнити конкурентоспроможність українського фінансового ринку, збільшити кількість доступних платіжних продуктів та поліпшити їх якість. Завдяки цьому Україна наближається до виконання вимог щодо приєднання до SEPA та вступу до Європейського Союзу.
Суб’єкти відкритого банкінгу:
•  Надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунків (ASPSP): банки та небанківські установи, які забезпечують доступ сторонніх надавачів до рахунків користувачів через API.
•  Сторонні надавачі платіжних послуг (PISP/AISP): організації, які отримали дозвіл від Національного банку України на надання нефінансових платіжних послуг.
•  Користувачі: фізичні та юридичні особи, які надають згоду на обмін своїми платіжними даними.
•  Технологічні оператори: компанії, які надають технологічні послуги для забезпечення обміну даними через API.
Норми Положення та їх вплив:
Положення визначає порядок доступу сторонніх надавачів до рахунків користувачів, умови надання платіжних послуг, а також механізм відкликання згоди користувача. Важливим є також опис принципів використання API для обміну даними.
Кроки до реалізації:
Положення набирає чинності з 1 серпня 2025 року, а до цього часу надавачі платіжних послуг повинні привести свою діяльність у відповідність до нових стандартів.
Впровадження відкритого банкінгу є частиною імплементації європейських стандартів у сфері платіжних послуг, що сприятиме розвитку сучасного фінансового середовища України.
Мінуси відкритого банкінгу:
Хоча відкритий банкінг відкриває нові можливості для розвитку ринку, є й кілька суттєвих викликів, які можуть виникнути:
1.  Ризики для безпеки: Оскільки користувачі надають доступ до своїх рахунків стороннім платіжним послугам через API, це підвищує ризик витоку особистої інформації або несанкціонованого доступу. Якщо інтерфейси не будуть належним чином захищені, це може стати вразливим місцем для зловмисників.
2.  Невизначеність у регулюванні: Впровадження відкритого банкінгу вимагає ретельного моніторингу та адаптації на рівні законодавства. У разі невизначеності або неповного законодавчого забезпечення, можуть виникнути ситуації, коли права користувачів будуть порушені.
3.  Проблеми для менших банків та фінансових установ: Малі банки та інші платіжні організації можуть не мати достатніх ресурсів для ефективного виконання нових вимог щодо інтеграції з відкритим банкінгом, що може призвести до зниження їх конкурентоспроможності на ринку.
4.  Складність для користувачів: Для багатьох користувачів процес надання доступу стороннім компаніям до своїх банківських рахунків може бути надто складним і викликати певний дискомфорт або побоювання за безпеку своїх фінансів.
5.  Зростання вартості для споживачів: Платежі через відкритий банкінг можуть додатково підвищити вартість обслуговування банківських рахунків або транзакцій, особливо для користувачів, які часто користуються платіжними послугами.
Важливо, щоб усі суб’єкти відкритого банкінгу враховували ці мінуси при впровадженні нової моделі обміну даними, щоб забезпечити не тільки інноваційність, але й безпеку та комфорт для кінцевих споживачів.